-
Приймали присягу патрульні поліцейські Бориспільщини
У Борисполі, на центральній площі міста відбулась урочиста церемонія складання…
-
На Київщині очікується погіршення погодних умов
За прогнозами синоптиків, 25 березня на Київщині очікуються складні погодні…
-
У КОДА обговорили будівництво нової кільцевої дороги
За участі голови Київської обласної державної адміністрації Максима Мельничука, першого…
Історія
Дударків
Село, центр сільської ради, розміщене на відстані 10 км від Борисполя. Сільраді підпорядковане село Займище.
Археологічні знахідки поблизу Дударкова свідчать про присутність людини на цій землі з давніх часів. Тут у торфяному болоті знайдено рогову орнаментовану ритуальну сокиру доби пізньої бронзи, виявлено залишки кісток мамонтів.
Дата заснування невідома. Як пише М. Александрович у книжці "Остерский уезд", село Дударків засновано на початку XVII ст., кому воно належало – не відомо, найімовірніше – Вишневецькому. В історичних документах вперше згадується в 1615 році. За іншими відомостями, село засновано Даниловичами. Читаємо в книжці київського Трибуналу за 1633 рік: "Владельцы Борисполя Даниловичи основывают Требуховку й Дударков между Броварами и Борисполем на селищах Иваничи и Вольничи". За переказами, першим поселенцем був чоловік на прізвисько Дударик, або Дударко. Від цього імені село успадкувало назву.
У першій половині XVII ст. село Дударків як адміністративна одиниця підпорядковувалося Бориспільському волосному правлінню. Із переписних книжок 1666 року відомо, що Дударків населяли селяни, а не козаки: "В Бориспольском уезде всего два села со крестьяни: село Дудурково да село Требухово..." За гетьманування І. Брюховецького з волі самого гетьмана село було передано у власність Київського Печерського Троїцького монастиря. На початку XVIII ст. у селі налічувалося 72 двори. 1761 року в Дударкові збудовано церкву, 1872 – школу. Основним заняттям жителів було землеробство, займалися дударківці також чумацьким промислом. За даними на 1859 рік, село значилося як казенне, в ньому – 287 Дворів, 469 жителів.
Сучасна історія села Дударкова почалася з великих перетворень в усьому укладі життя. 1920 року тут було створено комітет незаможних селян. За переписом 1926 року, Дударківська сільська Рада входила до складу Броварського району. Село Дударків мало тоді 3780 жителів, а разом з хуторами Горобіївкою, Займищем, Лустовщиною, Личовим населення складало 3924 чоловіки. 1927 року у селі створено товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), 1929 року на його базі виник колгосп "Надія". Згодом – "Червоний Плугатар", "ім. Шевченка", "8 Березня", "ім. газети "Пролетарська Правда".
Напад гітлерівської Німеччини перервав мирне життя села. З перших днів війни, з вересня 1941 року, почалася німецько-фашистська окупація, яка тривала довгі два роки. За цей період було відправлено в Німеччину 228 чоловік, спалено 128 хат. 28 вересня 1943 року Дударків був визволений воїнами 163ої дивізії під командуванням підполковника Карлова. Але війна нагадуватиме про себе завжди. 408 уродженців села Дударкова не повернулися з фронтових доріг. Один з них, танкіст Прудкий Микола Петрович, за мужність і героїзм, виявлені в боях з фашистами в дні Курської битви посмертно нагороджений Золотою Зіркою Героя.
Одразу після визволення Дударкова постало невідкладне завдання відбудувати зруйноване війною село. Кожний з повоєнних років був роком тяжкої праці. Село відбудовувалося, зростало, оновлювалося.
Дударків – батьківщина майстрів народного розпису Галини Каленченко та Івана Приходька.